Розвиток ринку землі. Частина 1
Розглянемо питання динаміки та розвитку земельного ринку в Україні, спробуємо проаналізувати, що відбувається з ціною, з обсягом угод, яка тенденція на ринку і на що саме варто інвестору звертати увагу та, як враховувати всі обставини. Також розглянемо, де можна отримати інформацію, що це собою являє і як власне все це відбувається.
Отже, заходимо на сайт держгеокадастру, відкриваємо вкладку моніторинг земельних відносин і бачимо певну статистику, кількість відчужених земельних ділянок, площу відчужених ділянок, середню вартість гектару. Тут ми можемо знайти дані моніторингу земельних ділянок, починаючи з відкриття земельного ринку, тобто з 1 липня 21-го року, оновлення відбувається кожні два тижні на базі держгеокадастру даних.
Нас в першу чергу буде цікавити цільове призначення товарних земель і саме по них інформація відображає ситуацію стосовно ринку земельних ділянок сільськогосподарського товарного виробництва. Нам показують дані, що станом на зараз відбулося понад 75 506 000 правочинів, тобто це купівля, продаж, відчудження.
Якщо ми обираємо все крім спадщини, то отримуємо 231 000, це те, що ми бачимо на моніторингу земельних відносин. Якщо з цих 231 000 звузити коло пошуку до лише земельних ділянок товарного виробництва, то ми отримаємо з вами трошки більше ніж 84 500 і це вже реальний ринок земель. Станом на 1 серпня минулого року було укладено 72159 угод. В грудні 21-го року, перед повномасштабним вторгненням динаміка стабільно йшла вгору і навіть зараз динаміка зберігається, вона зростає, але дуже повільно, це якщо ми говоримо саме про купівлю-продаж.
Недолік Держгеокадастру полягає в тому, що тут не відфільтровані ділянки, які є товарними, сільськогосподарськими, тобто це всі ділянки. Найбільший середньомісячний пік відбувся в груді 21-го року, після цього відбувався деякий спад. І от зараз ринок росте приблизно так, в межах 10 000 угод.
На Держгеокадастрі можна побачити динаміку по областях, зрозуміти логіку, скільки якої землі було переоформлено в кожній області, мається на увазі площі, десь вони більші, десь менші. Тут теж треба враховувати статистику по площах, тому що найбільші площі це Харківська і Дніпропетровська область і це не тому, що вони прифронтові зараз, а тому, що це індустріальні області в яких великі паї. Якби ми брали до уваги Херсонську область, Запорізьку, Донецьку, Луганську, то там би теж спостерігалась подібна ситуація тому, що люди там жили не в селах, а в містах, відповідно сільського населення було менше. Якщо говорити по кількості, то ми з вами бачимо, що в Хмельницькій і Вінницькій областях найбільша кількість ділянок, при цьому, це далеко не найбільші площі. Тому маємо зворотню ситуацію - це малі паї, бо густонаселені області, відповідно і Пай малий, а кількість угод велика.